Ющенко їде в Анталію - ну, і так далєє...
27 октября 2008

Догралися! Подивився президент на парламентський конструктив тай вирішив, що нема чого тут робити. Зібрав друзів – Богатирьову, Огризка, Продана та ще когось – і махнув до Анталії. Там бо тепло й депутати спокійніші. Там його зустріли турецькі керманичі – президен Абдаллах Гюль, прем’єр Реджеп Ердоган та спікер Кексал Топтан. Доречі, зрозуміло, чому Ющенко не взяв із собою Тимошенко та Яценюка – щоб у турецьких прем’єра та спікера від таких гарних імен не розвинувся комплекс меншовартості. Їм же не пояснити, що в українських політиків лише імена гарні, а ось справи...

Ще президент узяв із собою 50 гривень однією монетою для патріарха Варфоломея, з яким теж бажає зустрітися. Це буде дуже доречно, бо в патріарха якраз аванс скінчився, а до зарплатні ще якось дожити треба.

А ще, кажуть, є в Турції такий звичай – посадять злочинця до казану з лайном, щоб лише голова стирчала, і кат кожні 5 хвилин мечем над казаном – шусть! Отже, або голова геть, або у лайно пірнай. То, може, президент поїхав досвіду набиратися, бо за багатьма політиками українськими такий казан плаче?

Як би там не було, турецьке сонце ласкаве, турецькі люди – гостинні, турецькі страви – кебаб та бублики – дуже смачні. А що ж до курдських терористів, то, кажуть, з ними домовилися – вони стріляти не будуть. Тож побажаймо Віктору Андрійовичу гарного відпочинку та зітхнемо із сумом, бо йому там добре, а ми залишилися один на один із шістьма законопроектами з подолання економічної кризи. А також депутатами. Які ці проекти приймати не хочуть. А також із самою кризою, якій плювати і на проекти, і на депутатів, і на прем’єра.