Темна кімната, яку освітлює лише включений телевізор. На старому облізлому дивані кольору недовареного згущеного молока плюхає насіння Юля Тимошенко. На нозі, зневажливо закинутій на бильце, голіє нефарбований жіночий нігтик.
На каналі АйСіТіВі Микола натхненно передає рекламу: про засоби проти діареї, безсоння, шлунку і голови. Якщо вслухатися уважно, можна почути, з якого боку завтра буде вітер.
У кутку на подушці, згорнувшись кренделем, солодко позіхає Турчинов. Підняв голову, почухав задньою лапою лисину, подумав, що нічого не змінилося за останні 15 хвилин, ще раз відзначив, який він наївний та шляхетний, і знову заплющив втомлені повіки. З того часу, як заплатив борги народові, він отримав довгоочікуваний спокій. І нарешті умиротворено спав, як маля... на лавках у парках, під'їздах, покинутих будинках, місцях рейдерських виступів проти незаконних забудовників і де прийдеться. Аж поки одного ранку, відкривши очі, не побачив нахиленого над собою обличчя. До болю знайомого обличчя Юлі Тимошенко. Без коси одразу не пізнав, не лукавить. Та й де ж це видано Юлю без коси? Але очі, її очі не могли брехати. В них він віднайшов ту мудрість і шляхетність, за які колись так віддано віддався увесь без крихти. І, схиливши голову на знак вірності і глибокої поваги, він знову пішов за нею.
 А шо, Санька, - Юля почула шурхіт з кутка. - Може, піти папрасити у народа газа трохи. Бо зовсім замерзнемо к лихій гадині, - з того часу, як Юля повністю присвятила себе благополуччю рідної країни, вона завжди розмовляє українською.
Через що Російська Федерація спочатку відмовилася проводити з нею переговори, адже не змогла знайти перекладача, який би розумів настільки вишукану українську. І хоча певний час Юлі вдавалося проводити успішні ділові зустрічі з допомогою міміки, жестів і ловкості рук, Медведєв таки почав наполягати на язику. Тут наша гордість не далася змусити себе оволодівати чужорідними прийомами проведення перемовин і на останній зустрічі Юля, зосередившись на ловкості глаз, змусила молодого Презіка підписати угоду про безкоштовне постачання Україні блакитного палива у наступні десять років. Усвідомивши всю трагічність ситуації лише через годину після Юліного відльоту, Медведєв задумався над тим, як перекрити трохи труб “хитрожопій суці” і вирішив діяти радикально. Запросив до Москви українського клишавого побратима (а Вітьок у ведмежості теж не схибив) і, підливачи справжньої української самогонки, став його гіпнотизувати. Мовляв, Вітьок, брате, подивися, що ви з Україною робите. Все-таки ви ж нам рідні брати і сестри і нам теж не все одно, яка у вас хата і сорочка. І так заговорив, що по поверненню стукнуло Вітькові свою любов до народу показати і став він доброчинствувати. І туди доброчинствує, і сюди доброчинствує. Аж Тимошенку жаба почала душити, як-то буває: а чьо ви теє, а ми не теє. Ми шо гірші? І давай тоді вона теж меценатствувать. Бачачи теє благо і тую шляхетність, Турчинов одразу кинув всьо на добру справу вслід за господинею (за що пізніше по просвіщенію господині отримав болючого стусана в зад). А оскільки у нього того всього було менше, ніж у Юлі, пішов з вітром в полі розмовляти значно раніше. Спокійний і уміротворьонний. За меценатствуванням Юля того й не помітила. Бо все старалася Вітька перестрибнути. І маючи запальний характер, таки перестрибнула — аби остаточно утвердити свій непохитний авторитет ЄДИНОЇ народної рятувальниці і визволительки у часи світової кризи, одним махом віддала все народу. Просто на Майдані. Аж народ сам охуїв, бо більше ніяк це назвати не можна.
На це й розраховував Путін-молодший, знаючи Юлін темперамент. І таким чином вважав, шо помста його була болісною, особистісною і вдалою.
Та не була б Юлька Юлькою, як би не виплуталася з халепи...