Всесвітня історія України від "Параски" - Розділ 5. Хрещення Русі

Вступ

Після князя Святослава на київський престол сів його син Володимир. Ну, звісно, сів він туди не одразу , адже перед тим він устиг взяти участь у вбивстві старшого брата, а також зґвалтувати власну наречену на очах у власного тестя. Але, як мовиться у старому анекдоті, ми його любимо не тільки за це. А ще й за те, що саме при Володимирі відбулося хрещення Русі, завдяки чому Русь отримала статус повноправної світової держави, а русичі — страшну нежить після купання у холодній воді задовго до початку курортного сезону.

§1. Офіційна релігія-1: українське поганство

На той час коли Володимир сів на київський престол, всі порядні держави вже мали свою офіційну релігію. І лише на Русі царював неприпустимий плюралізм, бо народ поклонявся богам як кому заманеться: одні — так, другі — трошки інакше, треті — взагалі чорт зна як. Внаслідок цього дуже часто спалахували міжконфесійні чвари: жерці різних богів обзивали один одного "розкольниками" і постійно сперечалися, кому належить той чи інший храм.

Володимир вирішив звести цей конфесійний безлад до спільного знаменника і проголосив курс на створення єдиного помісного українського поганства. Перш за все він методом репрезентативної вибірки обрав шість найпопулярніших місцевих богів і звелів поставити кожному з них по ідолу. Потім зібрав киян біля капища і прочитав науково-популярну лекцію, кому і як тепер належить поклонятися. А щоб лекція закарбувалася у народній пам'яті якомога міцніше, влаштував зразково- показове офірування офіційно визнаним богам — з людськими жертвами.

Але особливих результатів цей Володимирів захід не мав. Чи то народ так і не зметикував, чого від нього хочуть, чи то шоу з людськими офірами виявилося не надто вражаючим, але невдовзі міжконфесійні чвари почали точитися з новою силою. Тільки тепер кожна сторона, доводячи свою правоту, кивала на князя і з піною у рота заявляла, що саме вона і є істинний представник єдиного українського поганства. А всі інші, звісно, розкольники.  

§2. Офіційна релігія-2: перезавантаження

Отже, Володимир досить швидко зрозумів, що ідею помісного поганства спіткав повний швах. І, як і один з його тезок тисячоліттям пізніше, вирішив, що дешевше буде знищити все к такій-то матері "до основанья, а затем" побудувати щось нове. Або, що краще, вдатися до плагіату і запозичити в сусідів щось старе, але чуже, і на Русі невідоме.

З цією метою князь оголосив кастинг: хто найкраще репрезентує свою релігію перед князем, той і буде духовно окормляти Русь. Першим з конкурсу вилетів юдаїзм — через велику кількість всіляких заборон і низький авторитет у світі. Іслам дістався майже півфіналу, спокушаючи князя приємними перспективами багатоженства. Але потім з’ясувалося, що за ці блага треба платити сухим законом, і Володимир злякався, що народ його не зрозуміє. Кришнаїтів і "Посольства Божого" тоді ще не існувало, отже, князю лишилося саме християнство, щоправда, у двох різних варіантах — західному і східному.

Тож, Володимир опинився між складним вибором. Власне, у богословських протиріччях між двома церквами князь-язичник тямив не більше, ніж папуас-людожер у теорії Енштейна. Але Володимир точно знав, що східний варіант сповідують візантійці (які були не до вподоби князеві), а західний — німці та поляки (які також були не до вподоби князеві). Після тривалих спроб вирішити, кого з сусідів він не любить більше, князь плюнув, не прийнявши західного варіанту, а визнавши східний менш огидним і більш прийнятним як офіційну релігію.

§3. Офіційна релігія-3: остаточний діагноз

Оскільки Володимир був не з тих, хто відкладає справу на роки, він одразу ж взявся до діла. І звернувся до Візантії з проханням прислати християнських священиків разом із усім необхідним інвентарем. А щоб до цього прохання поставилися уважніше, захопив місто Корсунь, яке належало Візантії.

Візантійці поставилися до рішення Володимира хрестити Русь неоднозначно: з одного боку, їм було приємно, що гордий князь їх про щось просить, а з іншого — дуже шкода було Корсуня (який, до речі, Володимир їм так і не повернув, хоч і обіцяв). Отже, у 988 році (насправді, у 989-му, але яка, до біса, різниця?), коли все було зроблено, князь сповістив народ, що тепер на Русі буде інша офіційна релігія.

Спочатку народ подумав, що це якась чергова фігня на зразок єдиного помісного поганства, і тому не дуже перейнявся отриманою інформацією. Але вже в квітні того самого чорт зна якого року князівські дружинники зігнали киян на берег Дніпра і запропонували альтернативу: або ті добровільно лізуть в холодну воду і автоматично стають християнами, або лізуть в воду не добровільно — і звідти вже не повертаються. За місяць до приблизно такої самої альтернативи опинилися в'ятичи, ще за місяць — новгородці, і таким чином до кінця року вся Русь була остаточно охрещена. Поганські ідоли були знищені як морально застарілі, жерці — страчені як злісні дисиденти, а Володимир, незважаючи на схильність до братовбивства і сексуальних злочинів, отримав почесне прізвисько Святий, — під яким, власне, і втрапив на скрижалі Історії.   

Комментарии

Добавить комментарий

Имя: E-mail:

Текст комментария:


 = 

Введите число, изображенное на картинке.